7. Особливості використання праці осіб, що потребують додаткового соціального захисту

7.1. Власник або уповноважений ним орган у випадках, передбачених законодавством, організовує навчання, перекваліфікацію і працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до медичних рекомендацій, встановлює на їх прохання неповний робочий день або неповний робочий тиждень та створює пільгові умови праці.

7.2. Особи з інвалідністю залучаються до надурочних робіт та робіт у нічний час тільки за їх згодою.

7.3. Залучення жінок до робіт у нічний час не допускається, за винятком тих галузей народного господарства, де це викликається особливою необхідністю і дозволяється як тимчасовий захід.

7.4. Вагітні жінки і жінки, що мають дітей віком до 3 років, до нічних, надурочних робіт, робіт у вихідні дні не залучаються та у відрядження не направляються.

7.5. Жінки, що мають дітей від 3 до 14 років або дітей з інвалідністю, до надурочних робіт не залучаються та у відрядження без їх згоди не направляються.

7.6. Вагітним жінкам відповідно до медичного висновку знижуються норми виробітку, норми обслуговування, або вони переводяться на іншу роботу, яка є легшою і виключає вплив несприятливих виробничих факторів, із збереженням середнього заробітку за попередньою роботою.

7.7. У разі надання жінкам відпустки у зв’язку з вагітністю і пологами власник або уповноважений ним орган за заявою жінки приєднує до неї щорічну основну і додаткові відпустки незалежно від тривалості її роботи на даному підприємстві, в установі, організації в поточному робочому році.

7.8.  Звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років - частина шоста статті 179 КЗпП), одиноких матерів, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов’язковим працевлаштуванням.

7.9. Жінкам, які усиновили новонароджених дітей безпосередньо з пологового будинку, надається відпустка з дня усиновлення тривалістю 56 календарних днів (70 календарних днів – при усиновленні двох і більше дітей).

 7.10. Жінкам, що мають дітей віком до півтора року, надаються додаткові перерви для годування дитини.

7.11. Гарантії, встановлені статтями 56, 176, 177, частинами третьою – восьмою статті 179, статтями 181, 182, 182¹, 184, 185, 186 КЗпП, поширюються також на батьків, які виховують дітей без матері (в тому числі в разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також на опікунів (піклувальників), одного з прийомних батьків, одного з батьків-вихователів.

7.12. З неповнолітніми працівниками трудові договори укладені у письмовій формі.

7.13. Всі працівники старші шістнадцяти років. Особи, які досягли п’ятнадцяти років, прийняті на роботу за згодою одного із батьків або особи, що його замінює.

7.14.  Ведеться спеціальний облік працівників, які не досягли вісімнадцяти років, із зазначенням дати їх народження.

7.15. Особи молодше вісімнадцяти років приймаються на роботу після попереднього медичного огляду.

7.16. Праця осіб молодше вісімнадцяти років на важких роботах, роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах не застосовується.

7.17. Особам молодше вісімнадцяти років встановлений скорочений робочий час.

7.18. Для робітників віком до вісімнадцяти років норми виробітку встановлені виходячи із норм виробітку для дорослих робітників пропорційно скороченому робочому часу.

7.19.  Заробітна плата працівників молодше вісімнадцяти років при скороченій тривалості щоденної роботи виплачується в такому самому розмірі, як працівникам відповідних категорій при повній тривалості щоденної роботи.

7.20. Відпустки працівникам віком до вісімнадцяти років надаються у зручний для них час.

7.21. Особам віком до вісімнадцяти років надається щорічна основна відпустка тривалістю 31 календарний день.

7.22. Звільнення працівників молодше вісімнадцяти років з ініціативи власника або уповноваженого ним органу допускається, крім додержання загального порядку звільнення, тільки за згодою районної (міської) служби у справах дітей. При цьому звільнення з підстав, зазначених в пунктах 1, 2 і 6 статті 40 КЗпП, проводиться лише у виняткових випадках і не допускається без працевлаштування.

7.23. Особам, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню за встановленою квотою, не відмовляють у працевлаштуванні.

7.24. Перше робоче місце працездатній молоді віком від 15 до 28 років надається на строк не менше двох років. Молодим спеціалістам - випускникам державних навчальних закладів, потреба в яких раніше була заявлена підприємствами, установами, організаціями, – не менше трьох років.