6. Оплата праці

6.1. Заробітна плата працівнику виплачується за виконану ним роботу.

6.2. Основна заробітна плата встановлена у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

6.3. Розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не менший за розмір мінімальної заробітної плати.

6.4. Доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я, за роботу в нічний та надурочний час, роз’їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат не враховуються при обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру.

6.5. Якщо нарахована заробітна плата працівника, який виконав місячну норму праці, є нижчою за законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, роботодавець проводить доплату до рівня мінімальної заробітної плати, яка виплачується щомісячно одночасно з виплатою заробітної плати.

 6.6. Якщо розмір заробітної плати у зв’язку з періодичністю виплати її складових є нижчим за розмір мінімальної заробітної плати, проводиться доплата до рівня мінімальної заробітної плати.

6.7. У разі укладення трудового договору про роботу на умовах неповного робочого часу, а також при невиконанні працівником у повному обсязі місячної (годинної) норми праці мінімальна заробітна плата виплачується пропорційно до виконаної норми праці.

6.8. Мінімальна заробітна плата у погодинному розмірі застосовується у разі застосування погодинної оплати праці.

6.9. Тарифна сітка (схема посадових окладів) сформована на основі тарифної ставки робітника першого розряду та міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).

6.10. Мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) встановлений у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

6.11. Віднесення виконуваних робіт до певних тарифних розрядів і присвоєння кваліфікаційних розрядів робітникам провадиться власником або органом, уповноваженим власником, згідно з професійними стандартами (кваліфікаційними характеристиками) за погодженням із виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником).

6.12. Вимоги до кваліфікаційних та спеціальних знань працівників, їх завдання, обов’язки та спеціалізація визначені професійними стандартами або кваліфікаційними характеристиками професій працівників.

6.13. Інші системи оплати праці встановлені колективним договором, а якщо договір не укладався - наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу, виданим після погодження з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), а в разі відсутності первинної профспілкової організації - з вільно обраними та уповноваженими представниками (представником) працівників.

6.14. Умови оплати праці визначені у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Якщо колективний договір не укладено, питання оплати праці погоджені з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.

6.15. Оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законів та інших нормативно-правових актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів у межах бюджетних асигнувань та позабюджетних доходів.

6.16. Фактів прийняття власником або уповноваженим ним органом чи фізичною особою в односторонньому порядку рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами не встановлено.

6.17. Про нові або зміну діючих умов оплати праці у бік погіршення працівники попереджені не пізніш як за два місяці до їх запровадження або зміни.

6.18. Оплата праці за сумісництвом здійснюється за фактично виконану роботу.

6.19. За суміщення професій (посад), виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника провадиться доплата.

6.20. Розмір доплат за суміщення професій (посад), виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника відповідає розмірам,  встановленим колективним договором.

6.21. Оплата за роботу в нічний час проводиться у підвищеному розмірі, встановлюваному генеральною, галузевою (регіональною) угодами та колективним договором, але не нижче 20 відсотків тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час.

6.22. Оплата за роботу у святкові і неробочі дні проводиться у подвійному розмірі.

6.23. За погодинною системою оплати праці робота в надурочний час оплачується в подвійному розмірі годинної ставки.

6.24. За відрядною системою оплати праці за роботу в надурочний час виплачується доплата у розмірі 100 відсотків тарифної ставки працівника відповідної кваліфікації, оплата праці якого здійснюється за погодинною системою, - за всі відпрацьовані надурочні години.

6.25. У разі підсумованого обліку робочого часу оплачуються як надурочні всі години, відпрацьовані понад встановлений робочий час в обліковому періоді, у порядку, передбаченому частинами першою і другою статті 106 КЗпП.

6.26. Компенсація надурочних робіт шляхом надання відгулу не допускається.

6.27. На важких роботах, на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, на роботах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я встановлена підвищена оплата праці.

6.28. Час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

6.29. У разі тимчасового переведення на іншу, не обумовлену трудовим договором роботу, оплата праці здійснюється за виконану роботу, але не нижче, ніж середній заробіток за попередньою роботою.

6.30. Індексація заробітної плати проводиться.

6.31. Розрахунок індексації заробітної плати відповідає встановленому порядку.

6.32. Виплата заробітної плати проводиться регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом) не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів, не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

6.33. Розмір заробітної плати за першу половину місяця становить не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.

6.34. Заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до початку відпустки.

6.35. Заробітна плата виплачується у грошових  знаках,  що  мають законний обіг на території України.

6.36. У разі виплати заробітної плати натурою (за  цінами не вище собівартості) її частка не перевищує 30 відсотків від заробітної плати, нарахованої за місяць.

6.37. Виплата заробітної плати здійснюється через установи банків, поштовими переказами  на  вказаний працівниками рахунок (адресу) з обов'язковою оплатою цих послуг за рахунок власника за особистою письмовою згодою працівника.

6.38. Компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством, провадиться.

6.39. Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується дохід, до уваги не береться).

6.40. Виплата громадянам суми компенсації проводиться у тому самому місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

6.41. Оплата праці здійснюється в першочерговому порядку.

6.42. Інші платежі здійснюються після виконання зобов’язань щодо оплати праці.

6.43. При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

6.44. У разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум в день звільнення, при відсутності спору про їх розмір, виплачується середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

6.45. Належно оформлена трудова книжка видається працівникові у день звільнення.

6.46. При припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40 КЗпП, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку; внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39 КЗпП) - у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку.

6.47. При звільненні працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей  або повнолітню дитину - інваліда з дитинства підгрупи А I групи.

6.48. Обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться, виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

6.49. В інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

6.50. При обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються всі виплати, визначені пунктом 3 розділу ІІІ ПКМУ № 100.

6.51. При обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження згідно з чинним законодавством не враховуються виплати, передбачені пунктом 4 розділу ІІІ ПКМУ № 100.

6.52. Нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

6.53. Нарахування виплат за час щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв’язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або компенсації за невикористані відпустки, тривалість яких розраховується в календарних днях, провадиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованого періоду (за винятком святкових і неробочих днів, встановлених законодавством). Одержаний результат  перемножується на число календарних днів відпустки. Святкові та неробочі дні (сатття 73 КЗпП), які припадають на період відпустки, у розрахунок тривалості відпустки не включаються і не оплачуються.

6.54. Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення  середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

6.55. У випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення.

6.56. Норми праці встановлені для працівників відповідно до досягнутого рівня техніки, технології, організації виробництва і праці.

6.57. Запровадження, заміна і перегляд норм праці провадиться власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим працівником).

6.58. Про запровадження нових і зміну чинних норм праці власник або уповноважений ним орган повідомляє працівників не пізніш як за один місяць до їх запровадження.

6.59. При відрядній оплаті праці розцінки визначаються виходячи з установлених розрядів роботи, тарифних ставок (окладів) і норм виробітку (норм часу).