Що важливо знати про договори (протоколи) про наміри?

У законодавстві протокол про наміри згадується в частині 6 ст. 182 Господарського кодексу України (надалі - ГК) та ч. 4 ст. 635 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК).

При цьому в ЦК України зазначено, що угода сторін про наміри (протокол про наміри тощо) не визнається попереднім договором і не породжує юридичних наслідків.

А в ГК України - договір про наміри (протокол про наміри тощо), якщо в ньому немає волевиявлення сторін щодо надання йому сили попереднього договору, не можна вважати попереднім договором.

У цих двох нормах майже ідентичний зміст, але є певні відмінності.

Так, для господарських відносин угода сторін про наміри за будь-яких обставин не визнається попереднім договором і не породжує юридичних наслідків.

При цьому для всіх інших цивільних договорів, можливо формулювати протокол (договір, угоду) про наміри таким чином, щоб він по суті став попереднім договором з усіма відповідними наслідками.

Важливо!

Необхідно розуміти головну відмінність договору про наміри від інших договорів. Якщо ви плануєте укласти якусь угоду, яка не буде мати правових наслідків, сміливо називайте його протоколом (договором) про наміри або протоколом зустрічі ділових партнерів тощо.

При цьому, в такого роду договорі (протоколі) сторони можуть висловити намір укласти певний договір в майбутньому. Однак, якщо домовленість між сторонами, про майбутній договір буде містити всі істотні умови, передбачені законом для відповідного договору, то зазначений договір буде вважатися попереднім договором, незалежно від його назви.

Якщо вам пропонують до розгляду проект договору про наміри, то будьте уважні, коли аналізуєте ці угоди. Оскільки згідно з чинним законодавством при тлумаченні певного договору важливо не його назва, а його умови. Саме з аналізу умов договору необхідно робити висновок про вид договору і його правову природу.

Отже, якщо при аналізі протоколу про наміри ви встановите наявність всіх істотних умов певного договору, то до зазначеного протоколу слід застосовувати правила відповідного законодавства, і в цьому випадку він буде мати юридичну силу такого договору.