Питання спадкування часто має багато підводних каменів. Процедура має пені особливості, якщо спадкодавець останні свої дні жив за межами України, або спадкоємцем є нерезидент України. Для тих, хто не знає, опишемо коротко ...
Статус нерезидента мають особи (в тому числі як громадяни так і іноземці), які проживають на території України менше 183 днів протягом року, або ж мають офіційно зареєстроване місце проживання в іншій країні. Тому, процедура що буде описана нами підходить не тільки для іноземці, а й для українців, які постійно перебувають закордоном.
Що ж робити, коли нерезиденту потрібно успадкувати нерухоме майно, що знаходиться в Україні?
Відповідно до ст. 71 Закону України "Про міжнародне приватне право" спадкування нерухомого майна, яке знаходиться в Україні, регулюється правом Україні. Це означає, що для успадкування нерухомого майна, необхідно пройти процедуру, передбачену законодавством України, і не має значення, де складений заповіт чи де востаннє проживав та помер спадкодавець (є деякі винятки, але ми їх розглянемо в іншій статті).
Загалом, згідно українського законодавства не має відмінностей у порядку спадкування громадянами України та громадянами інших держав чи нерезидентами. Відмінності є тільки у розмірі податку, який необхідно сплатити за успадковане майно.
Тому, як іноземним громадянам, так і громадянам України, законодавством надано строк 6 місяців для прийняти спадщини.
Що ж означає прийняття спадщини? Це, умовно назвемо, згода спадкоємця прийняти спадщину, яка виражається через подання до нотаріуса письмової заяви щодо готовності прийняти спадок.
Зверніть увагу, що до спливу 6-ти місячного терміну від смерті спадкодавця необхідно подати тільки заяву. Питання щодо оформлення права власності на спадкове майно протягом цього періоду часу не вирішується.
Узагальнюючи вищесказане, можемо поділити процес спадкування на два етапи: перший – прийняття спадщини, другий – оформлення права власності на спадкове майно. Щодо першого етапу є часові рамки в шість місяців, щодо другого етапу – оформлення спадщини, спадкоємець не обмежений в часі.
Якщо ж в іноземця чи нерезидента немає можливості приїхати в Україну для прийняття спадщини, що робити? На щастя, в цьому випадку зможе допомогти довірена особа (представник), що перебуває в Україні і діє на основі отриманої від спадкоємця довіреності.
Так, з чого ж розпочати? Розпочати варто з вибору нотаріуса. Потрібно обирати нотаріуса за місцем знаходження спадкового майна (чи основної його частини) або за місцем останнього проживання померлого. Це може бути як державний, так і приватний нотаріус. Довірена особа, вже на цьому етапі, може значно допомогти з вибором, попередньо переговоривши з нотаріусом та погодивши майбутні процедурні моменти. Адже, не всі нотаріуси хочуть займатись справами спадкування за участі нерезидентів, у кожного нотаріуса свої порядки роботи та ціни на послуги.
Як відбувається спадкування, покроково?
Етап перший - відкриття спадщини
- Спадкоємець-нерезидент оформляє довіреність в країні свого перебування на довірену особу (представника), яка знаходиться в Україні.
Для того, щоб довірена особа могла представляти інтереси спадкоємця, їй необхідно мати оригінал довіреності. В довіреності чітко прописуються всі повноваження та дії, які довірена особа може здійснювати від імені спадкоємця.
Якщо спадкоємець оформляє довіреність за межами України, то довіреність, посвідчена іноземним нотаріусом підлягає легалізації. Тільки за умови легалізації, така довіреність буде дійсна в Україні (особливості легалізації можна прочитати в іншій статті). Також, натомість іноземного нотаріуса, може виступати консул в посольстві України іноземної держави, але не в кожному посольстві консул наділених такими повноваженнями.
- Складання заяви у нотаріуса щодо прийняття спадщини.
Обраний нотаріус в Україні вкаже, яку саме заяву і якого зразка він хоче від спадкоємця для відкриття спадщини. Вказану заяву повинен спадкоємець підписати особисто.
У разі, коли спадкоємець перебуває за межами України, таку заяву також необхідно завірити у іноземного нотаріуса. Це можна зробити разом з оформленням довіреності, так як процедура у іноземного нотаріуса буде однаковою для цих двох документів.
Подати цю заяву до нотаріуса в Україні може довірена особа.
- Підготовка всіх наявних документів.
Хоча й заява є основним документом на першому етапі спадкування, все ж не варто недооцінювати важливість підготовки інших документів, які б засвідчили право спадкоємця на звернення до нотаріуса щодо спадку. Документи, які підтвердять родинні стосунки з померлим є обов’язковими для подачі нотаріусу. Чужа людина, яка не має родинних стосунків з спадкодавцем (за винятком, якщо вона вказана в заповіті чи є договір довічного утримання) не може подати заяви на прийняття спадщини до нотаріуса.
Перелік документів які є обов’язковими для подачі нотаріусу на першому етапі (може змінюватися залежно від конкретної ситуації):
- Копія паспорта спадкоємця.
Якщо спадкоємець самостійно з оригінал паспорта не приходить до нотаріуса, то довірена особа подає завірену нотаріально копію. Якщо це паспорт іноземної країни, то завірена нотаріально копія повинна містити також і переклад паспорта на українську мову.
- Довідку про присвоєння реєстраційного номеру облікової картки платника податків РНОКПП (так званий ідентифікаційний код виданий податковою інспекцією).
Ідентифікаційний код є обов’язковим документом як для громадян України так і для іноземців. Виготовити ідентифікаційний код іноземцю потрібно заздалегідь. Довірена особа за наявності у неї оригіналу довіреності зможе це зробити в податкових органах будь якого обласного центру.
- Свідоцтво про смерть спадкодавця.
Якщо спадкодавець помер за кордоном, свідоцтво про смерть видане уповноваженими органами іноземної держави підлягає легалізації. Переклад на українську мову свідоцтва можна вже зробити в Україні і уникнути повторної легалізації ще й перекладу.
- Заповіт (якщо спадкування відбувається за заповітом)
Заповіт є обов’язковим документом, який подається нотаріусу в оригіналі, і якщо заповіт написаний в іноземного нотаріуса, то звичайно ж підлягає легалізації та перекладу на українську мову.
- Документи, які підтверджують родинні стосунки (якщо спадкування відбувається за законом, тобто коли не має заповіту)
Підтвердять родинні стосунки з заповідачем: свідоцтво про народження (усиновлення), свідоцтво про шлюб тощо - все залежить від ступеня спорідненості.
Якщо спадкодавець знаходиться за межами України і не хоче передавати оригінали таких документів в Україну, то вийти з цього положення можна зробивши нотаріально завірені копії.
- Довіреність (якщо документи нотаріусу спадкоємець не в змозі надати самостійно, тому це робить довірена особа).
- Подання документів та відкриття нотаріусом спадкової справи.
Виконання всіх вище перелічених дій завершується поданням самостійно спадкоємцем чи довіреною особою документів до нотаріуса. На основі поданих документів нотаріус відкриває спадкову справу та видає Витяг про реєстрацію спадкової справи.
Ще раз наголосимо!
Відкриття спадкової справи – це перший етап, який необхідно здійснити саме до спливу 6-ти місячного строку після смерті спадкодавця. Результат цього етапу - отримання Витягу про реєстрацію спадкової справи засвідчує. Усі наступні дії (подання документів на спадкове майно, його оформлення та отримання свідоцтва на спадщину) здійснюється після спливу 6-ти місячного терміну.
Другий етап - оформлення спадщини
Наступний етап зазвичай потребує більше часу, оскільки нотаріус повинен перевірити всі нюанси та право спадкодавця на то чи інше майно яке передається у власність спадкоємця. Якщо необхідних документів немає, то їх необхідно буде відновити. Також, нотаріус направляє запити до компетентних органів за для отримання підтвердження про права спадкодавця на певне майно, а це потребує час.
На цьому етапі необхідно подати нотаріусу всі наявні документи, які засвідчать право власності померлого на спадкове майно (в тому чи іншому випадку документи можуть значно відрізнятися):
- Документ, що засвідчує зміну прізвища (якщо мав місце факт зміни у зв’язку із шлюбом чи інших обставин).
Для прикладу, якщо правовстановлюючі документи про право на майно видавались на дівоче прізвище померлої, а заповіт вона склала вже після зміни прізвища у зв’язку з одруженням.
- Правовстановлюючі документи на все успадковане майно (оригінали).
Подаються саме оригінали (чи дублікати, якщо оригінал втрачений), оскільки нотаріус ставить відмітку на оригінал документа, і в такий спосіб зазначає зміну права власності на об'єкт, чи його частину (якщо є декілька співвласників).
До правовстановлюючих документів належать: свідоцтво про право власності, договір дарування, договір купівлі-продажу, договір міни, свідоцтво про придбання з публічних торгів тощо. У разі відсутності правовстановлюючих документів, попередньо необхідно здійснити пошук та відновлення документів на майно. Це може також зробити довірена особа на основі наявної довіреності від спадкоємця. Якщо майно раніше реєстрували в електронних реєстрах, то нотаріус може самостійно взяти інформацію про дане майно з реєстрів;
- Експертна оцінка нерухомого майна (якщо спадкоємець зобов’язаний платити податок).
Для отримання оцінки нерухомого майна щодо його вартості необхідно звернутись до сертифікованого експерта чи фірми, яка уповноважена здійснювати такі дії. Експертна оцінка надається нотаріусу разом з іншими документами, так нотаріус має можливість перевірити відповідність суми сплаченого податку спадкоємцем до чинного законодавства. Адже сума податку, яку необхідно сплатити вираховується у процентному співвідношенні до суми зазначеної в експертній оцінці.
- Квитанція про сплату податку.
Об’єкти спадкування (тобто спадкове майно) оподатковуються податком на доходи фізичних осіб. Від сплати цього податку звільняються особи першого та другого ступеня спорідненості.
Варто зазначити, що навіть якщо спадкоємець підпадає під категорію осіб, що звільняються від сплати такого податку, але він є не резидентом, йому прийдеться сплатити суму у 18% від оціночної вартості майна.
Сплата податку на спадкове майно повинна відбутись до дня нотаріального оформлення об'єктів спадщини – видачі свідоцтва про право на спадщину, або ж в день видачі свідоцтв про право на спадщину, але не пізніше.
Іноземні громадяни ще додатково оплачують військовий збір, який становить 5% від оціночної вартості майна.
Тому наголосимо!
На ставку податку впливає не ступінь спорідненості з спадкодавцем, а податковий статус спадкоємця - резидент чи нерезидент.
Заключний момент – отримання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.
Оскільки нотаріуси можуть виступати Державним реєстратором, то підчас видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус також може самостійно здійснити реєстрацію права власності на спадкове майно у Реєстрі речових прав. Ця дія є остаточною в процедурі спадкування – спадкоємець стає повноправним власником майна.
Якщо Ви не можете самостійно займатись питаннями спадкування, звертайтеся до нас і ми допоможемо! Ваша особиста присутність в Україні не знадобиться!
Виграні справи в суді:
Зміна черговості прийняття спадщини. Усунення від спадщини
Грошова компенсація від місцевої влади за привласнення спадщини як відумерле майно
Оформлення спадщини за відсутності документів на спадкове майно
Вступ у спадщину через 10 років після відкриття спадщини (смерті спадкодавця)
